У день затвердження нового уряду Київ знову приймав високопоставлених гостей: прем’єра Великої Британії та міністра закордонних справ Туреччини. Вони прибули прямо в епіцентр протестів через відставку міністра оборони, які раптово сколихнули кілька найбільших міст України.
Що саме відбувається в кулуарах влади і чому тривога міжнародних партнерів лише зростає – розбиралася Громадське.Київ.
Картон 2.0
16 липня зранку на площах та вулицях Києва, Вінниці, Львова, Дніпра, Івано-Франківська, Хмельницького, Тернополя, Ужгорода, Миколаєва та інших міст громадяни протестували через відставку міністра оборони. Михайло Федоров повідомив про неї напередодні пізно ввечері. Вдень 16 липня він дав брифінг, де розповів про телефонну розмову з президентом України. Володимир Зеленський запропонував йому посаду свого радника, та Федоров відмовився. Натомість озвучив причину відставки – незгода із Головкомом Олександром Сирським.
Формат протестів – гасла на картонках
У пабліках поширена версія про наступ Федорова на корупційні схеми в секторі оборони, які на брифінгу він частково підтвердив. Зокрема, про закупівлю неякісних дронів, які були змушені переробляти у підрозділах, та про протидію новій схемі закупівель.
Формат протестів – гасла на картонках – та їхня поширеність нагадують “революцію на картоні” річної давності, коли українці виступили проти законів зі звуженням повноважень НАБУ і САП.
Кадровий глухий кут: хто погодився грати за новими правилами
Тоді влада дала “задню” і закони змінили. Нині у протестувальників теж є здобутки – Ігор Клименко відмовився від претензій на Міноборони. Але Верховна Рада змогла затвердити Сергія Корецького прем’єром 289 голосами “за” та його уряд 264 “за”. Вакантними залишилися посади міністра оборони та, несподівано, міністра закордонних справ.
Ще зранку 16 липня було зрозуміло, за Клименка на Міноборони у Верховній Раді немає голосів, бо від нього очікували жорсткої мобілізації. Депутат “Слуги народу” Микита Потураєв на доказ написав заяву про складення мандата.
Ситуація зайшла у глухий кут: до розчарування депутатів додалася напруга Європи. Відставка стала для нас великою несподіванкою, заявив єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс. Тобто, не була погоджена. ЄС, зазначив Кубілюс, сподівається “не втратити темпу реалізації спільних оборонних програм”. Це про контроль Європи, зокрема, на що підуть виділені нею кредити.
Останній візит британського балансира
Усе це на власні очі спостерігав Кір Стармер, котрий відвідав Київ як британський прем’єр із останнім візитом. Україну непокоять перестановки у Лондоні. Однак Стармер міг заспокоїти Зеленського як в Анкарі, так і в Парижі. Тож його раптовий візит має іншу причину – оборонну.
Даунінг-стріт надсилає Банковій сигнал
Вірогідно, Даунінг-стріт надсилає Банковій сигнал: спільні безпекові проєкти буде продовжено, попри зміну прізвища Міноборони. Про це свідчать “смаколики” від гостя: £300 млн для закупівлі спільно зі Швецією 15 сучасних військових літаків для нас. На тлі стривоженого Євросоюзу Велика Британія виступила як балансир.
Та не тільки. Не виключено, саме зі Стармером пов’язано, що Андрій Сибіга не був перепризначений міністром закордонних справ в уряді Корецького.
Турецький гамбіт: куди веде гра дипломатів
Це підважує заяву Сибіги про пріоритетність Туреччини як майданчика для зустрічі Зеленського із російським диктатором Володимиром Путіним. Про це він заявив в Одесі, де приймав 16 липня свого турецького колегу Хакана Фідана.
Фідан, у свою чергу, зазначил: офіційна Анкара готова гарантувати морську безпеку України.
У Лондона запитання – чому Туреччина, за якою стоїть Франція? І з якого дива, доки Зеленський у Києві говорить Стармеру про спільні оборонні проєкти, Сибіга в Одесі заявляє про готовність України до перемир’я?
Росія відкрита для переговорів, повторив речник Путіна Дмитро Пєсков 16 липня. Далі він подякував Туреччині за “готовність сприяти виходу на мирний трек”.
І наостанок, Москві байдуже, хто очолить Міноборони України, головне, щоб був той, хто здатен “прийняти рішення, яке дозволяє вийти на врегулювання”, наголосив Пєсков.
Чи означає це, що Кремль намагається вплинути на наше Міноборони?
Компроміс на Банковій: вибір між капітуляцією та перемогою
Цілком. На доказ – вакантність МЗС. Сам Володимир Зеленський пояснив відставку Федорова конфліктом із Сирським: “Президент під час війни не має обирати… Я би дуже хотів єдності. Сторони її не знайшли”.
Шукати власної єдності президент України буде із Федоровим на ще одній зустрічі, про яку повідомив народний депутат фракції “Голос” Ярослав Железняк.
Володимир Зеленський пояснив відставку Федорова конфліктом із Сирським
На спільному брифінгу зі Стармером Зеленський заявив – не знімає із себе відповідальності. З огляду на різні заяви офіційних представників у Києві 16 липня, новий міністр оборони обиратиметься відповідно до задачі: переговори чи перемога. Це компетенція президента і Верховного головкома, яким і є Зеленський.
Транзитний Кабмін та заблокована ініціатива
Вибір буде зроблений з урахуванням, чи достатньо пообіцяла Європа хоча б для ефективної відсічі. Та лише оборона “заморожує” війну і доводить нашу країну, попри фінансове підживлення, до виснаження. Навіть “Коаліція добровольців” не зважилася зафіксувати наступальний характер спільних дій.
Міноборони та МЗС ідуть у зв’язці
Сергій Корецький назвав свій Кабмін “урядом оборони”. Насправді це більше транзитна структура, котра буде змінюватися залежно від задач. Той факт, що свою посаду зберіг Денис Шмигаль, свідчить про його відповідальність за опалювальний сезон. Сергій Марченко залишився незмінним міністром фінансів, бо це кредити та відносини з партнерами.
А Міноборони та МЗС ідуть у зв’язці. Прізвища очільників відомств сигналізуватимуть про той чи інший вибір Банкової.
Або – про перехід до ситуативного реагування, якщо вибір робити зараз не вигідно чи навіть небезпечно.
Тож інтрига залишається.