Світ завмер: поки в Ірані палають нафтові родовища, а ядерні об’єкти стають мішенню для ракет, у високих кабінетах Вашингтона та Брюсселя переписують сценарій війни в Україні.
Чому обстріл АЕС “Бушер” – це не просто чергова новина зі Сходу, а прямий удар по гаманцю та амбіціях Кремля? Громадське.Київрозбиралася, яку ціну за “ядерну бурю” заплатить російський диктатор Володимир Путін і чи не стане допомога Києву предметом великого торгу.
За фасадом ядерних погроз РФ ховається сухий прагматизм, пояснив у коментарі для Громадське.Київ Олексій Буряченко, президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.
“Насправді, саме Путін отримує найбільшу вигоду від війни США з Іраном. Будь-яка ескалація на Близькому Сході – це миттєвий стрибок цін на нафту. Кремль просто продаватиме свої енергоресурси дорожче, латаючи діри у воєнному бюджеті”, – зазначив експерт.
За словами Буряченка, не варто чекати від Москви реальних кроків у відповідь на удар по АЕС “Бушер”:
Ресурсний голод: усі сили РФ зараз кинуті на український фронт, ресурсів на “другу війну” в Ірані просто немає.
Межа ризику: максимум, на що здатне МЗС РФ – це чергове “глибоке занепокоєння”. Битися за іранські центрифуги Путін не піде, поки нафта приносить йому надприбутки.
Для України це вікно можливостей. Поки агресор зайнятий підрахунком нафтодоларів та спробами втримати баланс на Сході, його увага до постачання Shahed може суттєво послабитись.